41 країна подала заяву у Раду ООН з прав людини, щодо ситуації в Криму

Спільна заява від імені 41 країни у Раді ООН з прав людини, ініційована Україною

Рада ООН з прав людини, 31 сесія

Женева, 21 березня 2016 року

Ця заява виголошується від імені 41 країни.

Віденська декларація підтвердила зобов’язання держав щодо забезпечення прав осіб, що належать до меншин, а також підкреслила ключову важливість захисту груп, які визнаються уразливими.

З початку незаконної окупації та анексії РФ Кримського півострова навесні 2014 р. численні міжнародні спостерігачі з прав людини оприлюднили доповіді щодо ситуації в Криму, в т.ч. 13 доповідей УВКПЛ.

Зазначені доповіді відображають інформацію про ряд триваючих серйозних і систематичних зловживань. До них відносяться примусова та ретроактивна імплементація російського законодавства; нав’язування російського громадянства; політично вмотивовані тюремні ув’язнення та судові переслідування; обмеження прав на свободу висловлювань; залякування журналістів, систематичне переслідування та дестабілізація роботи ЗМІ, які ведуть мовлення кримськотатарською та українською мовами.

Вказана ситуація видається особливо складною для політичних опонентів і осіб, що належать до меншин, особливо кримських татар, які, за наявною інформацією, продовжують потерпати від жорстокості з боку поліції, довільних обшуків та арештів, тортур і жорстокого поводження; несправедливих судових процесів, дискримінаційного законодавства, заборони кримськотатарської та української мов, передачі ув’язнених осіб в Російську Федерацію; захоплення і пошкодження їх власності.

Ми рішуче засуджуємо всі зловживання, що є наслідком контролю над півостровом російської де-факто влади та які не повинні залишатися безкарними. Вбивства і насильницькі зникнення представників кримськотатарського народу мають бути розслідувані, а винні особи – притягнуті до відповідальності.

Ми закликаємо російську де-факто владу гарантувати для всіх на півострові чесний та справедливий судовий розгляд відповідно до основних принципів міжнародного права. Зокрема, ми закликаємо до негайного звільнення громадян України Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва, Ахтема Чийгоза та інших активістів, які були незаконно захоплені в Криму, перевезені до Російської Федерації та переслідуються в судовому порядку в порушення основних норм правосуддя й міжнародного права.

Ми закликаємо де-факто владу відновити роботу культурних та релігійних установ кримських татар, негайно та повною мірою розпочати співпрацю з УВКПЛ, а також забезпечити беззастережний доступ для міжнародних та регіональних правозахисних механізмів до всієї території Кримського півострова.

Ми закликаємо до міжнародної присутності в Криму з метою моніторингу там правозахисної ситуації. Це становить першочергову важливість для запобігання подальшому погіршенню становища. Ми рекомендуємо УВКПЛ підготувати додаткову тематичну доповідь щодо ситуації в галузі прав людини в Криму.

Пане Голово,

Міжнародне співтовариство залишається глибоко стурбованим ситуацією в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, статус яких визначено резолюцією Генеральної Асамблеї 68/262. Ми визнаємо Крим невід’ємною частиною України і закликаємо Росію припинити його незаконну окупацію та анексію. Ми вкотре висловлюємо нашу підтримку територіальній цілісності, політичній незалежності, єдності й суверенітету України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, що продовжують бути об’єктом порушення через незаконну окупацію і анексію Криму, а також закликаємо повною мірою поважати права всіх мешканців Криму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.