Доповідь “Військові злочини Росії на Сході України”

19 квітня 2016 року у приміщенні Верховної Ради України відбулась презентація звіту «Військові злочини Росії на Сході України». Цей документ був представлений депутатам Європарламенту у  Брюсселі 5 квітня. Звіт, на 152 сторінках друкованого тексту, є результатом розслідування, проведеного групою волонтерів, що працюють під головуванням депутата польського Сейму Малґожати Ґосєвської.

У доповіді описано воєнні злочини у розумінні міжнародного права, здійснені на території Східної України та Криму солдатами і посадовими особами Російської Федерації та бойовиками з числа проросійських сепаратистів. Задокументовані злочини охоплюють незаконне позбавлення волі, фізичні і психічні катування, грабежі і вбивства.

Документ містить детальний опис конкретних місць вчинених злочинів та їх виконавців. Зафіксовано лише ті злочини, про які авторам доповіді розповідали їх жертви під час проведених польових досліджень.

Під час збору матеріалів було занотовано свідчення понад 60 жертв. Кожна подія  ілюструється фрагментом свідчень однієї або більшої кількості жертв. Більшість  місць скоєння злочину знаходиться на території Східної України, одне – у Криму, а одне – на території Російської Федерації, куди російські війська вивезли українських полонених.

Розслідування описує події 2014 року, хоча агресія продовжується. Бої у Східній Україні та ситуацію в Криму у доповіді названо «конфліктом». Потреба уточнення терміну випливає з різних визначень подій, що описуються, у світових джерелах. У світлі загальновідомих доказів, підтверджених дослідженнями, на підставі яких було створено доповідь, часто вживаний у світових мас- медіа термін «громадянська війна» є хибним. Конфлікт де-факто є війною між двома державами з огляду на документальне підтвердження таких елементів:

  • участь у боях на території України солдат Російської Федерації разом з важкою військовою технікою (танки, артилерія);
  • допити полонених і заарештованих цивільних осіб посадовими особами спецслужб Російської Федерації;
  • утримання українських військовополонених на території Російської Федерації.

Автори звіту склали каталог виконавців злочинів, перелічених у свідченнях жертв, з короткими характеристиками, прив’язками до описів місць вчинення злочинів та фотографіями. Прізвища жертв не вказуються, вони позначені криптонімами C („Сase”) і номером. Дані, за якими можна опосередковано ідентифікувати жертву, наприклад, фотографії, подано у доповіді лише у тому разі, якщо жертва погодилася на оприлюднення своєї особи, відкрито висловившись про це у засобах масової інформації.

На підставі доказової документації, описаної у доповіді, буде надіслане повідомлення до Міжнародного кримінального суду у Гаазі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.