На саміті у Варшаві буде надіслано потужний політичний сигнал про підтримку України

8 липня у Варшаві розпочинає свою роботу черговий Саміт НАТО, який має всі підстави стати історичним, в тому числі й у розвитку відносин між Україною й Альянсом.

Про це можна говорити вже зараз, спираючись на офіційні заяви посадовців НАТО та представників країн-членів НАТО. Особливу вагу тут може мати думка країни-господаря цьогорічного Саміту НАТО – Польщі. І, з огляду на це, в українців є всі підстави для оптимізму стосовно розширення взаємодії нашої країни з Альянсом, підтримки України у протистоянні російській агресії та у питанні повернення незаконно окупованих РФ територій нашої країни. Про це свідчать результати аналізу заяв та офіційної позиції польської сторони, яка постійно наголошує на неможливості побудови нової системи безпеки в Європі, без врахування «українського питання».

Перш за все слід зазначити, що в польському керівництві впевнені, що «на Саміті буде послано потужний політичний сигнал про підтримку для України». Про це йдеться в прес релізі, що було розповсюджено Посольством Республіки Польща в Україні під час брифінгу Посла Республіки Польща в Україні Генрика Літвіна напередодні Саміту НАТО у Варшаві, що відбувся 06 липня 2016 р. Також про це говорив і Його Високоповажність Посол Республіки Польща в Україні. «Україна є одним із партнерів, з яким НАТО хотіло б досягти взаємосумісності, та очікує побудови такої системи безпеки, військової дисципліни та процедур, які були б сумісними з тими, що існують в НАТО», – сказав Г.Літвін під час брифінгу.

За словами Посла Республіки Польща, Україні серед країн партнерів надається чільна роль через те, що в НАТО розуміють місце та роль України в загальноєвропейській системі безпеки.

«Очевидно, що Україна є складовою та учасником загального процесу з безпеки в Європі. Напевно, говорити про конкретні параметри відносин, які країни НАТО хотіли б мати з Україною, можна буде вже після саміту», – сказав Г.Літвін.

Посол також особливо підкреслив, що Польща «окремо зацікавлена» у зміцненні співпраці НАТО з Україною. «І тут спеціальна зацікавленість Польщі є в зміцненні співпраці НАТО з Україною … Напевно, будуть відповідні домовленості. Україна є однією з країн, щодо яких в планах є досягнення інтероперабільності (взаємосумісності, – прим. ред.) – я маю на увазі досить близьке співробітництво. Польща є шанувальником такої концепції співпраці з Україною», – зазначив Г.Літвін.

Експерти та спостерігачі, що обізнані з темою, говорять про те, що саме Саміт у Варшаві має принести найвищий рівень співробітництва Альянсу з Україною в якості країни-партнера. Свідчення цьому може бути те, що під час цього історичного Саміту у Варшаві планується окреме засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав, де мають бути прийняті окремі рішення по наданню Альянсом допомоги Україні у підсиленні її оборонних можливостей.

Мова може іти про повну підтримку НАТО України на шляху євроатлантичної інтеграції з тим, щоб підійти до повної взаємосумісності на політичному, воєнному та законодавчому рівнях, коли б вступ нашої країни до лав Альянсу міг би стати лише формальністю. Тут слід відзначити, що за таких підходів в НАТО, велику роль мають відігравати реальні дії української сторони по наближенню до стандартів Альянсу – від адаптації наших збройних сил, які вже пройшли велику відстань на цьому шляху, приведення оборонної промисловості у відповідність до стандартів НАТО і до повної адаптації законодавчої бази.

Про те, що рішення, що будуть прийняті в Варшаві також будуть важливим кроком на шляху подальшого зміцнення за допомогою НАТО оборонного потенціалу України, також переконані і в Польщі. При цьому тут наголошують на тому, що ця країна інвестує значні ресурси на підтримку України і Збройних сил України. На підтвердження цього тут наводять приклади проведення разом із США, Великобританією, Канадою і Литвою спільних військових навчань, організацію спеціальних програм підготовки українських солдат у Яворові на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки. Також до активу відносять створення багатонаціональної литовсько-польсько-української бригади.

В Польщі та в НАТО в цілому розуміють рівень загроз, що пов’язані з триваючою агресією РФ проти України, розуміють важливість України в питанні стримування просування РФ на Схід та мають намір і надалі надавати Україні усіляку підтримку. Слід зазначити, що в Польщі тісно пов’язують агресію РФ проти України з безпосередніми загрозами для власної безпеки. Зокрема, раніше міністр національної оборони Республіки Польща Антоній Мацеревич заявляв про те, що «події на Донбасі, де знаходяться російські війська, свідчать про агресію Путіна, який тримає на прицілі вже і Польщу».

Також в Польщі впевнені, що подібним діям з боку РФ потрібно дати гідну відсіч, щоб не допустити подальшого погіршення міжнародної безпекової ситуації і покладають великі сподівання на нинішній Саміт у Варшаві. «У 2014 р ми усі були шоковані, що в наші часи в Європі знайшлася країна, що силою змінює кордони сусідів. Через 2 роки загроза поширилася і призвела до війни РФ в Сирії і посиленню проблеми біженців у Європі. Тому саміт НАТО має прийняти рішення, як нам реагувати на усі загрози, на усіх напрямках, з півдня і сходу», – говорив раніше міністр національної оборони РП.

Дієвим засобом стримування подальшої агресії РФ в західному напрямку, на переконання польської сторони, може бути «прийняття на Саміті в Варшаві рішення про розміщення на східному фланзі НАТО значних сильних багатонаціональних сил НАТО» – чотирьох батальйонів НАТО на території Польщі, Латвії, Литви та Естонії, а також створення на території Польщі командування на рівні дивізії. Крім того, в Польщі тісно пов’язують збільшення рівня власної безпеки з розширенням присутності на території країни американських військ, що може бути потужним фактором стримування агресії РФ проти цієї країни, зокрема і запобіжником на шляху реалізації РФ можливих планів застосування по території Польщі ядерних засобів.

В Польщі також відзначають, що підвищенню рівня безпеки НАТО на східному фланзі слугує створення угруповання сил швидкого реагування, що перебуватиме в готовності до розгортання протягом 5-7 днів. Сили реагування являються частиною 40-тисячних сил НАТО Response Force (NRF), які здатні швидко реагувати на потенційні загрози безпеки країн Альянсу. Це є практичною реалізацією Плану НАТО щодо забезпечення готовності Альянсу (Readiness  Action  Plan  – RAP), який було прийнято на попередньому Саміті в Ньюпорті.

Гібридна загроза розглядається в Польщі у якості однієї з основних  проблем для країн НАТО і партнерів за межами Альянсу. З огляду на це в Польщі вважають за  необхідне здійснювати подальші заходи по зміцненню військового потенціалу для стримування і оборони НАТО, адекватного в боротьбі із цими загрозами. Також в Польщі переконані, що «НАТО має допомагати в цьому питанні як союзникам, так і найбільш нараженим на небезпеку партнерам», як, наприклад, Україна та Грузія. Подібна допомога, на переконання польської сторони має полягати «у зміцненні стійкості державних структур від централізованого і скоординованого використання засобів гібридної війни».

В цілому в Польщі за результатами Саміту очікують збільшення рівня безпеки, як для Польщі, так і для всього регіону. «Як країна-господар ми маємо власні очікування і вони дуже тісно пов’язані з ситуацією в Україні. І ці очікування, це, перш за все, з нашої точки зору – збільшення безпеки Польщі, але і цілого регіону Центральної і Східної Європи через якісну присутність нових сил НАТО на цій території», – зазначив Посол Республіки Польща в Україні під час брифінгу 06 липня ц.р.

Сподіваються в Польщі за результатами Саміту і на зміцнення єдності в Європі, що особливо актуальним стало після проведення референдуму у Великій Британії про вихід зі складу ЄС. Зокрема, посиленню єдності європейських країн має слугувати прийняття нових спільних рішень з питань безпеки та оборони в рамках НАТО, що обумовленні збільшенням рівня загроз для безпеки регіону. Як вважають в Варшаві, НАТО і Європейський Союз повинні тісно співпрацювати з метою ефективної боротьби з гібридними загрозами і Саміт НАТО у Варшаві повинен посилити партнерство між цими двома організаціями.

У Варшаві говорять і про повну і постійну підтримку розширення НАТО. В цьому питанні, на переконання польської сторони, НАТО має прийняти та зафіксувати в окремому документі власний суверенітет в питанні ухвалення рішень стосовно прийняття до Альянсу нових членів.

«Ми переконані, що цей принцип буде підтверджений. Ми не переконані, в якому документі, але лідери НАТО наголошуватимуть на такому принципі відкритих дверей та на суверенному праві Альянсу приймати такі рішення. Тобто, політика розширення – це суверенне рішення НАТО, на яке не може здійснюватися жоден вирішальний вплив з поза меж Альянсу», – наголосив Генрик Літвін в ході брифінгу 06 липня ц.р.

Дипломат також зауважив, що з польської точки зору важливо підкреслити, що політика відкритих дверей, як один з принципів політики НАТО, буде підтверджена. При цьому Посол зауважив, що Альянс має намір розвивати взаємини з партнерами на підставі різних міжнародних договорів та платформ з метою розширення зони стабільності та безпеки за межами НАТО.

Раніше політика відкритих дверей НАТО неодноразово піддавалось критиці  з боку РФ, яка усіляко намагалась перешкодити розширенню Альянсу на схід. Однозначно В РФ не сприймали та не сприймають можливість приєднання до Альянсу України. На переконання багатьох експертів однією з цілей розв’язаної РФ в 2014 році агресії проти України було саме створити Україні нові перепони на її шляху до НАТО, зокрема через створення умов, як наприклад, наявність військового конфлікту, що перешкоджатимуть членству нашої країни в Альянсі.

Що стосується відносин між Росією і НАТО, то в Польщі впевнені в необхідності «нового бачення» у відносинах НАТО-Росія, беручи до уваги зміни, які відбулися в результаті дій Росії після 2014 року. На переконання поляків, «повинно це зобов’язувати до того часу, поки Росія не повернеться на шлях дотримання міжнародного права».

Мова тут може йтись про повернення Росії до виконання положень Заключного Хельсінського акту та власних зобов’язань відповідно до Будапештського меморандуму.

В Польщі впевнені, що під час саміту у Варшаві країни Альянсу повинні обміркувати цілі і методи впливу на РФ, однак переконані в тому, що на цьому шляху необхідно дотримуватись тих рішень, що були прийняті в 2014 році і вилились у введення міжнародних санкції проти РФ та замороження практичного співробітництва з цією країною. Також в Польщі будуть і надалі наполягати на тому, щоб ключовою вимогою будь-якого обговорення розвитку відносин з РФ й надалі ключовим питанням було українське. Водночас в Польщі розуміють і необхідність побудови нової моделі передбачуваного співіснування з РФ – з метою уникнення ескалації, інцидентів і непорозумінь, що могли б призвести до регіональної, або голобальної катастрофи.

Є великі сподівання на те, що анонсоване керівництвом НАТО Засідання Ради Росія-НАТО, яке має відбутись 13 липня ц.р. в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, незабаром після саміту НАТО у Варшаві, буде використано як раз для того, щоб довести до керівництва РФ одностайність країн-членів НАТО в засудженні дій цієї країни, що дестабілізують міжнародну та безпекову ситуацію та ті рішення Варшавського Саміту, що мають покласти край безкарним діям росіян і стануть основою для повернення миру в Україну .

В цілому слід відзначити, що позиції польської сторони, як країни-господаря цьогорічного саміту НАТО, яка водночас є країною-стратегічним партнером України, що вже тривалий час  лобіює українські національні інтереси в Альянсі та ЄС, надають впевненість у тому, що рішення Варшавського Саміту відкриють нову сторінку відносин України та Альянсу. Також є надія на те, що результати саміту нададуть підстави для реалізації сподівань народу України на гідне життя, а народам Європи – на спокій та сталий розвиток, незалежно від того, що про це думають в Москві…

Валерій Рябих

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.