Наслідки Чорнобиля. Україна може розраховувати, що ЄС допомагатиме й надалі

Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже 30 років. Останні роки Україна переживає інші складні чи трагічні події. Однак слово “Чорнобиль” продовжує залишатися актуальним, адже стосується не тільки ядерної безпеки. Лихо спричинило масштабне спустошення та людські страждання.

Тому Європейська комісія продовжує реалізовувати в Україні проекти в сфері охорони здоров’я та соціальні проекти для мешканців постраждалих територій, повідомляє “Європейська правда

Після інвестування нами величезних коштів було би неприпустимо відступити зараз від нашої відповідальності та оминути вирішення важливої проблеми ядерної безпеки. Найважливіші проекти щодо зняття з експлуатації обладнання станції та покращення екологічної безпеки Чорнобильської зони ми плануємо завершити до кінця 2017 року.

Ще у 1995 році країни “великої сімки” та Європейська комісія підписали Меморандум про порозуміння з Україною.

Зокрема, він містив положення щодо закриття Україною трьох чорнобильських реакторів, які продовжували функціонувати після аварії. Це відбулося 2000 року.

“Велика сімка” та Єврокомісія зобов’язалися допомогти Україні зробити Чорнобильську зону екологічно безпечною територією.

Окрім прямих внесків від держав-членів ЄС до міжнародних чорнобильських фондів під егідою Європейського банку реконструкції та розвитку (наприклад, Чорнобильський фонд “Укриття” та Рахунок ядерної безпеки), 470 млн євро виділила на сьогодні до цих фондів Європейська комісія.

Інше фінансове зобов’язання ЄК спрямоване до Рахунку ядерної безпеки – для завершення проекту з тимчасового зберігання відпрацьованого ядерного палива, необхідного для виведення станції з експлуатації.

Найбільшим і найважливішим з усіх поточних проектів є нове безпечне укриття над четвертим блоком ЧАЕС, який спричинив 1986 року аварію. Мета масштабного проекту – ізолювати енергоблок, уникнути поширення радіації та демонтувати його на завершальній стадії.

Укриття та суміжні до нього проекти – унікальні й надзвичайно складні в технічному плані через небезпечні умови роботи в Чорнобильській зоні. Проте сторони продемонстрували відданість своїм планам, дотримуючись узгоджених виплат і графіку робіт. Ми розраховуємо, що цей проект буде успішно завершений до кінця 2017 року.

Крім цього, уряд України поділився з нами планами щодо повернення життя до зони відчуження. Ми очікуємо на деталі цих пропозицій. Радимо, аби перед ухваленням остаточного рішення дане питання розглянула група незалежних експертів.

Наша співпраця з Україною стосується низки інших моментів: починаючи від регуляторних питань до управління ядерними відходами, навчання регуляторного та операційного персоналу.

Єврокомісія виділила кошти для відновлювальних робіт на колишньому урановому об’єкті “Придніпровський хімічний завод”. ЄС також підтримує покращення ядерної безпеки на українських АЕС за рахунок позики Енергоатому операторам (окрім позики ЄБРР). Ми очікуємо в цьому зв’язку, що Верховна рада ухвалить закон про відновлення незалежності Державної інспекції ядерного регулювання України.

Угода про асоціацію сприятиме подальшому зміцненню відносин між Україною та ЄС в ядерній безпеці. Вона забезпечить більш структурований діалог з питань ядерної безпеки. Україні запропоновано продовжити ухвалення норм, які відповідають законодавству ЄС. Адже Євросоюз має багаторічний досвід роботи в цій сфері, ще з часів створення Євратому у 1957 році.

Чергова річниця Чорнобильської трагедії може викликати запитання: чи не варто відмовитися від ядерної енергії?

В Євросоюзі, та й поза ним, рішення використовувати або не використовувати її як частину енергетичного балансу кожна країна ухвалює самостійно. Це – суверенне рішення.

Ми ж, як Єврокомісія, маємо стежити, щоб у разі, коли країна вирішує використовувати ядерну енергію, це відбувалося безпечно і відповідало міжнародним стандартам та конвенціям, що стосуються ядерної безпеки.

Крім того, важливо забезпечити безпечну та відповідальну утилізацію ядерних відходів. ЄС має суворі правила щодо ядерної безпеки та поводження з відходами, і вони є хорошим прикладом для наслідування. В тому числі – Україною.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.