Новина про заборону ввезення в Україну певних марок товарів – фейк. Юрист роз’яснив ситуацію.

Вчора в ЗМІ була широко розтиражована новина про обмеження ввезення ряду товарів, придбаних українськими громадянами в зарубіжних інтернет-магазинах. Зокрема, повідомлялося, що українська митниця перестала пропускати посилки з встановленої групи торгових марок, які включені до митного реєстру. Роз’яснив ситуацію виданню «Юридична практика» партнер ЮФ AEQUO, патентний повірений Олександр Мамуна:

«Справа в тому, що митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності існує в Україні вже не менше 15 років. У нього щорічно вноситься значна кількість торгових марок для того, щоб дати можливість правовласникам перешкоджати ввезенню контрафактного (підробленого) товару в Україну. Щоб зрозуміти контрафактний товар чи ні, митним органам необхідно перевірити оригінальність товару. Щоб це зробити, потрібно повідомити правовласнику, який або дистанційно, або з виїздом на місце митного оформлення вивчить товар і дасть відповідний висновок. Перевірка оригінальності товару може тривати до 10 днів, в цей час митне оформлення не здійснюється (тобто товар стоїть на митниці). Якщо це оригінальний товар, то в переважній більшості випадків митне оформлення триває далі і товар успішно ввозиться на територію України. Якщо товар контрафактний, це потрібно буде довести в суді. В такому випадку правовласник просить митницю зупинити митне оформлення товару на більш тривалий проміжок часу, звертається з позовом до суду і якщо суд виносить рішення на його користь – тоді цей товар вилучається з обігу. Якщо ж рішення не на користь правовласника, тоді він виплачує всі витрати, які поніс імпортер, пов’язані з незаконним простоєм товару на митному кордоні постраждалій особі.

Так цей механізм працює в Україні, схожим чином він працює в усьому світі. Товар, який ввозиться для особистих цілей, тобто для особистого споживання, часом наша митниця короткостроково зупиняє (згодом пропускає), але найчастіше такий товар провозиться без застосування заходів митного контролю, оскільки відповідно до закону це не є комерційним використанням торгової марки. Так було і раніше. І тисяча з гаком торгових марок не з’явилася в українському митному реєстрі за ніч. Ці реєстрації накопичувалися роками. Правовласники їх вносили і вилучали. Короткочасні зупинки товарів на митниці відбувалися і раніше, контрафакт зупинявся, по ньому проводилися судові процеси. І гучних новин з цього приводу раніше в медіа чомусь не виникало.

Є відчуття, що «новина» про заборону ввезення на територію України певних марок товарів – це чистої води штучне роздування паніки серед простих людей, які не орієнтуються в описаних вище нюансах. Класика жанру маніпуляції, коли беруть пару фактів, які повторювалися тисячі разів і не мали ніякої небезпеки ні для споживачів, ні для економіки раніше і вкидають це з гучними заголовками через популярні інформаційні ресурси. Багато ЗМІ це підхоплюють, адже це дуже помітні інформаційні речі – відомі бренди і скандальна інформація. Таким чином, роздувається паніка і страх у споживачів.

Кому і навіщо це потрібно? На внутрішньому українському ринку, за результатами різних досліджень, брендованих іноземних товарів значно більше, ніж їх було офіційно імпортовано в Україну з дотриманням всіх митних процедур і сплатою мит, включаючи паралельний імпорт (така ситуація є типовою, наприклад, для ринків побутової електротехніки, автозапчастин і т.д.). І багато хто правильно пояснить такау невідповідність контрабандою, яка процвітає завдяки корупції на митниці, а також недосконалості законодавства України. Але мало хто готовий серйозно поставити собі питання, яким чином виходить так, що деякі фірмові оригінальні товари в одних магазинах (найчастіше в мережі інтернет) коштують значно дешевше, ніж точно такі ж товари в магазинах офіційних імпортерів/дистриб’юторів; і ще менше готові, вивчивши детально це питання, дати собі щиру відповідь. Адже якщо не спійманий на кордоні – не злодій, а якщо вже товар якось потрапив в країну, то чому б не скористатися шансом і не купити його дешевше. Але ж такий попит породжує все нову пропозицію.

Виходячи з цього, смію припустити, що обговорювана «новина», яка покликана роздути скандал навколо митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, може бути цікава в першу чергу тим, чий бізнес побудований на масових інтернет-продажах товарів, ввезених в Україну поза митним оформленням, а також на отриманні за рахунок цього стійкої конкурентної цінової переваги на внутрішньому ринку. Можлива мета цього інформаційного вкидання – посіяти паніку серед споживачів, показати недоліки існуючої системи митного контролю та ні в якому разі не допустити можливих змін в законодавстві, які посилюють і вдосконалюють контроль за перетином фірмових (що містять торгові марки) імпортних товарів митного кордону України, а що найголовніше – демотивуючих котрабанду».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.