Нині настав час для союзників по НАТО надати Україні оборонну летальну зброю

Про своє бачення сьогодення та майбутнього європейської і євроатлантичної України в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі розповів Расмуссен, – екс-прем’єр Данії, генсек НАТО у 2009-2014 роках.

Андерс Фог  Расмуссен нині перебуває у форпості міжнародного клубу друзів України, відстоюючи інтереси нашої держави у високих світових політичних, дипломатичних та експертних колах.

Расмуссен є радником Президента України з міжнародних питань. Він не лише висловлює стратегічні поради, як Києву діяти на шляху реформ в умовах російської агресії, але й щиро підтримує Україну у непростих геополітичних реаліях зруйнованого Кремлем міжнародного порядку.

Він зазначив, що необхідно посувати нинішній процес реформ на ширшу перспективу. “Упродовж попередніх трьох років українське керівництво започаткувало більше реформ, ніж за попередні 23 роки. Якщо порівняти, якою була Україна раніше і стала зараз – це є беззаперечним прогресом. Звичайно, ще багато чого треба зробити. Але ми не повинні забувати, якою стала Україна за відносно короткий проміжок часу”.

На його думку деякі з цих реформ є непопулярними. Але у перспективі вони принесуть конкретні позитивні результати для України, для українців. “Моєю найкращою рекомендацією для уряду є продовження узятого курсу, навіть якщо він не завжди є простим”.

“У свою чергу, Захід повинен визнати прогрес реформ в Україні і зрозуміти, як складно було провести деякі із цих реформ. Зокрема, певні кроки, що вже зроблені українським  керівництвом, навіть складно втілити у життя у західних країнах. Це, стосується, наприклад, відкриття баз даних щодо власності активів. Вони в Україні є більш прозорими, ніж у Західній Європі.

Також ми вже бачимо позитивні результати у частині візової лібералізації. Але Євросоюз повинен продовжувати цей поштовх європейської інтеграції. Наступним можливим кроком має стати надання європейської перспективи (Україні стати членом ЄС – ред.), а також глибшої інтеграції із ЄС. Це забезпечить відчутні позитивні результати для наших суспільств”, – додав Расмуссен.

На питання про особливе партнерство України і НАТО, політичний діалог та практичне співробітництво між сторонами, Расмуссен зауважив, що Україна є єдиним партнером НАТО, який бере участь в усіх операціях та місіях під проводом Альянсу. У свою чергу, НАТО підтримує зміцнення спроможностей України захищати себе. “Це є чітко і очевидно, що Україна є одним із найбільш надійних партнерів НАТО, і наша відданість у підтримці України у протистоянні російській агресії є непохитною”.

Переконаний, що нині настав час для союзників по НАТО, і особливо для США, надати Україні оборонну летальну зброю. Це матиме ефект стримування перед збройними силами, які підтримуються Росією.

Я також відстоюю позицію, щоб США надали Україні особливий статус, так званий, «головного союзника» (MNNA) поза членами НАТО. Це не надасть безпекових гарантій для України, але забезпечить потенційний доступ до деяких видів озброєнь, а також, що найбільш важливо, це стане потужним сигналом Росі про зобов’язання Вашингтону відносно України.

Якщо особливий статус головного союзника поза членами НАТО буде наданий, це також означатиме з боку Вашингтону підтримку членства України в НАТО та безальтернативність цієї перспективи”, – сказав екс-прем’єр Данії.

Расмуссен вбачає, що «Мінськ» є найкращим форматом  для тримання Путіна за столом переговорів. Однак, він скептично ставиться до того, що Москва розглядає «Мінськ», як справжню можливість розв’язання конфлікту у східній Україні. Це, скоріше, шлях для утвердження російських прибічників у регіоні. “Я переконаний, що найкращим варіантом є збереження нормандських партнерів, але також із залученням США до переговорів. Має бути чітке визначення, які досягнення у цьому мають бути та коли”.

Відносно реінтеграції українського півострову до конституційного порядку України, Расмуссен зазначив, що США та союзники повинні активно діяти, щоб повернути Крим Україні. “У 1940 році державний секретар США оприлюднив Уельську декларацію, яка засудила окупацію країн Балтії та відкинула визнання їх анексії Радянським Союзом. Сьогодні ми повинні взяті аналогічні зобов’язання та ніколи не визнавати Кримський півострів російською територією”.

“Нелегальна окупація Криму стала визначальним моментом для відносин Заходу з Росією. Ці стосунки не повернуться до рівня, коли, нібито нічого не сталося (business as usual – ред.), доки Росія продовжуватиме окупацію частини української території”, – додав він.

Расмуссен вважає, що міжнародний тиск на Росію не є адекватним і достатнім для переконання Кремля дотримуватися міжнародного права у цивілізованому світі. “Я вважаю, що ми повинні збільшити ціну для Росії за її триваючу агресію проти Україні. Також тут йдеться про підтримку режиму Ассада у Сирії та втручання у процес демократичних виборів у наших країнах.

ЄС матиме можливість надіслати сигнал (Росії – ред.), коли продовжить санкції у червні. Я відстоюю позицію, що обмежувальні заходи повинні бути продовжені на дванадцять місяців, а не на шість, як зараз. Вони також повинні включати компанії та осіб, які причетні до нинішньої конфіскації українських активів на сході. Це забезпечить мінімальний ефект, від того, що ЄС має жорстко заявити Москві”.

Расмуссен вважає, що Україна внесла вагомі обвинувачення до Міжнародного суду, які показують, що Росія порушила Міжнародну конвенцію від 1999 року про боротьбу з фінансуванням тероризму. Він переконаний, що українська позиція є непереборною, та нині, необхідно очікувати вердикт суду. “Однак, не зважаючи на рішення суду, ніхто не може спростувати той факт, що Росія підтримує насильство на сході України та продовжує порушувати права кримської меншини у Криму. Це має бути враховано в усіх міжнародних організаціях”.
Стосовно агресивної політики та деструктивного впливу Росії на Європу, що має за мету дестабілізувати та послабити ЄС і НАТО радник Президента України з міжнародних питань впевнений, що Росія прагне підірвати дві головні основи післявоєнної безпеки архітектури Європи: ЄС і НАТО. Російська армія інтернет-тролів, інформаційні медіа, фінансування маргінальних політичних партій в Європі, на його думку, є частиною тактики гібридної війни Росії в Європі, в якій Москва використовує відкритість західних суспільств. “На Заході ми протистоїмо багатьом викликам, але дії Росії провокують їх та використовують заради поширення остраху та безпорадності.

ЄС і НАТО повинні боротися з російською пропагандою, зокрема, протистояти армії тролів. Ми також повинні подвоїти наші зусилля для вирішення проблем, якими зловживає Росія, наприклад, це стосується міграційної кризи”.

Він переконаний, що зустріч 25 травня лідерів країн НАТО, що зберуться на саміті у Брюсселі з метою обговорення майбутнього Альянсу в умовах нових безпекових викликів, буде успішною і ухвалить дві головні заяви. По-перше, Президент Трамп повинен підтвердити неухильне зобов’язання США щодо ст. 5 Вашингтонського договору про НАТО. По-друге, європейські союзники  повинні показати вагомий прогрес у досягненні виділення 2% від ВВП на оборонні витрати до 2024 року. Ці два чинники допоможуть зміцнити НАТО, забезпечити єдність та надіслати дуже чіткий сигнал Москві.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.