Чому санкції ЄС залежать від США, а розмови в Європі про їх зняття – передвиборне шоу

Останній час ми спостерігаємо, як лояльні до Кремля європейські політики, особливо у Франції, заявляють про “необхідність зняття санкцій з Росії для спільної боротьби з ІДІЛ”. Насправді, це лише елемент виборчої кампанії опозиційних партій і політиків, яка завжди заснована на критиці будь-яких рішень чинної влади.

У Німеччині та Франції вибори Канцлера/Президента пройдуть у 2017 році, виборча кампанія йде повним ходом, і, на фоні серій терактів в ЄС, багато політиків використовують тему боротьби з міжнародним тероризмом для підняття свого рейтингу.

Тактика таких політиків проста:

  1. Критикувати усі рішення чинної влади;
  2. Пропонувати протилежне тому, що робить уряд зараз.
Ось і відповідь на питання про те, чому у Франції багато говорять про “зняття санкцій з Росії” – тому, що ці санкції ввела чинна влада, яку потрібно критикувати.

Боротьба з міжнародним тероризмом і Росія

Аргументи деяких європейських політиків на користь “зняття санкцій з РФ заради боротьби з тероризмом” не витримують жодної критики. Справа в тому, що і в США і в ЄС розуміють, що РФ в Сирії не з тероризмом бореться, а рятує режим Асада. А це взаємовиключні речі, так як між режимом Асада та ІДІЛ, в більшості випадків, перебувають сили сирійської опозиції, які протистоять як Асаду, так і ІДІЛ.

Раніше представник Білого дому Джон Кірбі заявив: “Ми продовжуємо помічати, що переважна більшість авіаударів, які завдає російська сторона (в Сирії) спрямована проти груп опозиції, а не ІГІЛ”.

Наприкінці 2015 року Обама вже резюмував роль Росії в “боротьбі з ІДІЛ”: “Військові операції Росії не допомогли в зусиллях по стримуванню ІДІЛ, а в деяких випадках навіть зміцнили його”.

Іншими словами, авіаударами в Сирії Росія послаблює тих, хто бореться з ІДІЛ, а отже “боротьба з тероризмом” не може бути аргументом на користь поступок Росії. Крім того, війна з ІДІЛ не має відношення до санкцій, введених проти Росії за її агресію в Криму і на Донбасі. Це два різних кейса, про що постійно говорять офіційні особи і в США і в ЄС. Тільки Кремль і його європейські сателіти намагаються змішати ці дві теми в один кейс. Не вийде.

Чому санкції ЄС залежать від США

Варто визнати, що політика санкцій ЄС несамостійна і вона сильно залежить від США. Це не означає, що «ЄС ввів санкції через зовнішнє управління США», як стверджують російські пропагандисти, але це означає, що економічні зв’язки ЄС і США настільки сильні, що Євросоюз не може ігнорувати американські механізми санкцій. Тут варто відзначити і той факт, що ВВП США становить 25% від світової економіки, а ВВП Росії – всього 2%. Звісно, що ніхто не буде “сваритися” з чвертю світової економіки заради торгівлі з її 2%. Саме тому ЄС і США спільно корегують санкційні списки, щоб в них не було розбіжностей, через які можуть виникнути проблеми.

Щоб краще зрозуміти залежність ЄС від санкційної політики США, процитуємо компетентного в цьому питанні економіста Владислава Іноземцева:

“Проблема в фінансовій сфері полягає в тому, що всі великі світові банки обов’язково мають або відділення в США, або оперують через долар. А це означає, що вони так чи інакше, стосуються американського ринку. Основні фінансові санкції проти Росії введені Сполученими Штатами. Якщо Європа вирішить їх скасувати, американські санкції залишаться в силі. Якби, скажімо якийсь французький банк, дав кредит російській компанії, яка знаходиться під американськими санкціями, то він потрапив би під гігантський штраф в Америці і взагалі під закриття бізнесу там. Жоден російський кредит не вартує бізнесу європейського банку в Америці. Тому навіть якщо європейці і скасують свої санкції, то Москві від цього навряд чи полегшає”, – сказав Владислав Іноземцев.

Ще одним прикладом залежності ЄС від американських санкцій є Азія, яка взагалі не вводила санкції проти Росії, але при цьому змушена де-факто дотримуватися американських санкцій. Ось як коментує це ще однин експерт в міжнародній економіці, Костянтин Ремчуков:

«Коли ввели заборону для російських фінансових інститутів позичати гроші на світових ринках капіталу, то перша реакція у всіх була просто «Ха-ха». Ви знаєте, скільки грошей в Азії? – Пояснили нам всі люди. Знаємо, – сказали ми та поїхали дивитися, як люди будуть займати в Азії. Я пам’ятаю, я в ті місяці здійснив турне в Токіо, в Сінгапур, в Гонконг, Шанхай, Пекін. І з подивом виявив, що жодна російська велика державна компанія, державний банк і навіть приватні компанії, у яких були проблеми з боргами, не отримали ні копійки, ні під які гарантії. Приїхали – нуль центів нуль доларів. Ніхто не дав ні копійки нікому, тому що всі сказали «Ми вас дуже любимо, але американці, наші партнери, можуть піти далі і застосувати до нас механізм, який по-англійськи називається «full compliance», тобто повне слідування санкціям». Коли вони з’ясують, що якийсь підрозділ або якийсь акціонер якоїсь структури в порушення санкцій діє не так, як хочуть американці, то можуть послідувати санкції і для них. А оскільки бізнес для прагматичних китайців орієнтований на світові ринки і на ринок США, то ніхто не збирається порушувати санкції

Варто очікувати, що подібне буде і в разі скасування Євросоюзом санкцій проти Росії. Формально, теоретично, їх можна скасувати, але де-факто вони будуть продовжувати працювати поки того хочуть США.

Крім того, один з найважливіших аргументів Кремля і пропутінських європейських політиків про те, що “санкції проти Росії шкодять європейському бізнесу”, теж є фікцією. Економіст Владислав Іноземцев прокоментував це таким чином:

“По-суті, у Кремля є тільки один аргумент. Він постійно розповідає про те, що санкції призводять до втрат в самому Європейському союзі через зниження економічної взаємодії з РФ. І так, дійсно, Європейський союз втрачає дуже багато від накопиченного товарообігу з Москвою. Товарообіг за останні два роки впав майже в два рази. Тому, звичайно ж, багато європейських компаній, які були орієнтовані на російський ринок і активно з ним співпрацювали, тепер зі збитками або недоотримують прибуток.

Але проблема полягає в тому, що Москва дуже вміло видає факт загального скорочення торгівлі за наслідок санкцій. У той же час, якщо розібратися, вони майже ніяк не впливають на товарообіг. Адже немає ніяких санкцій ні проти виробників автомобілів, ні проти італійських виробників одягу, або ще когось в цьому ж роді. Санкції є тільки проти постачальників продовольства в Росію: алкогольні напої, спагетті, пасти, макарони… А всі інші не можуть експортувати в Росію не тому, що їм забороняють, а просто тому, що в Росії підприємства стали менше купувати нове обладнання, громадяни стали менше купувати дорогих товарів і так далі. Тому, якщо зараз санкції скасувати, то зовсім не факт, що різко збільшиться обсяг товарообігу з Росією, і європейські компанії знову будуть продавати в Росію стільки, скільки продавали. Це абсолютна ілюзія. Кремль активно пропагує, що так воно і буде, і вважає все скорочення торгівлі наслідком санкцій. Але насправді це дуже смішно чути”, – пояснив Іноземцев.

Підводячи підсумок можна сказати, що всі розмови в ЄС про “зняття санкцій з Росії” носять популістським характер, а особливо напередодні виборів в країнах ЄС. Це не політична стратегія європейських політиків, а виборча кампанія, не більше того.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.