Рада ухвалила конституційну реформу правосуддя

Парламент ухвалив у цілому проект конституційних поправок щодо реформи правосуддя. За це рішення проголосували 335 депутатів, повідомляє ВВС.

Документ є частиною пакету реформи правосуддя, в межах якого депутати вже схвалили нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів.

Проект змін до Конституції підтримали майже всі фракції та групи Верховної Ради, окрім “Самопомочі” та “Радикальної партії”, які ще зранку підтримували реформу.

Під час ухвалення змін до Конституції до Ради прийшов президент Петро Порошенко.

 «Дякую, що ви знайшли сили об’єднатися, спростовуючи брехню російського агресора, що, мовляв, в Україні панує хаос, і вона не здатна ухвалити змін до Конституції. Я теж буваю на фронті, і зустрічаюся з українськими героями. Ключове повідомлення від бійців: «Ми можемо перемогти, коли ви, президенте, і ви, Верховна Рада, зміните країну, щоб це все було недарма. І сьогодні – етапний день цих змін. Ми повертаємо українцям право на право і на справедливість. Боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд. Так, ми робимо це і для інвесторів, які мають прийти, дати робочі місця і сплатити податки. Так, ми робимо це на виконання зобов’язань перед міжнародними організаціями. Але передовсім ми робимо це для українців», – заявив Порошенко.

Петро Порошенко назвав цю реформу перезавантаженням судової системи.

“Ми перезавантажуємо судову систему. На місце суддів прийдуть чесні, незаангажовані, неполітизовані, патріотичні та професійні люди”, – заявив пан Порошенко.

Президент України посилався на повідомлення західних політиків й експертів, які схвалюють нинішню версію законодавчих змін в частині чудової реформи. Він наголосив, що антикорупційна робота, яка здійснюється в Україні, нівелюється тим, що корумповані судді випускають корупціонерів і сепаратистів на волю.

Порошенко обіцяє, що після набуття чинності конституційних змін, Україна отримає Верховний суд з новим складом і функціями.

Конституційні зміни визначають загальні риси судової системи, а новий закон про судоустрій деталізує реформу та визначає механізми перезавантаження судів та переатестації суддів.

“Судді по-новому”

Конституційна реформа передбачає повну зміну системи обрання суддів.

На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи.

Суддівська недоторканність суттєво звужується.

Вища рада правосуддя замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду.

У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

Проект позбавляє президента права утворювати суди. Натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Призначення генпрокурора і КС

Змінюється процедура звільнення генпрокурора.

Зараз Рада дає згоду на його призначення та звільнення президентом. Проте у депутатів є і самостійне право звільнити його без участі глави держави.

У проекті конституційних змін це право в Ради забирали, щоб, як рекомендують європейські експерти, посилити незалежність генпрокурора.

Строк його повноважень складатиме 6 років.

Окрім того, у проекті пропонують змінити процедуру формування Конституційного суду.

Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору.

Суддя КС зможе працювати до 70 років, а не 65.

Римський статут

Ще одна важлива новація – запровадження професійної адвокатури. Тобто захищати когось у суді зможуть виключно професійні адвокати.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та виборчих суперечках.

Проект змін до Конституції також відкриває дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон пропонують записати, що “Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.