“Розворот Росії на Схід”: повний провал і розчарування

З моменту введення Заходом санкцій проти Росії у 2014 році, Кремль неодноразово заявляв про “розворот на Схід”. Новий зовнішньополітичний вектор передбачав зближення, в першу чергу, з Китаєм з метою нарощування російського експорту в Піднебесну і заміни вже недоступних західних кредитів китайськими.

Починаючи з літа 2014 року російські чиновники тільки і говорили про те, що Китай “повністю замінить Захід в питаннях інвестицій та зовнішніх позик”. Протягом 2014-2015 років між Росією і Китаєм дійсно були підписані десятки документів інвестиційного характеру. Здавалося б, зараз китайські інвестиції і кредити хлинуть в Росію, а російські товари поїдуть підкорювати китайський ринок. Але цього не сталося.

Виявилося, що в світі попит на китайські кредити досить великий, щоб Росія могла розраховувати на них в умовах санкцій і падіння економіки. Відчуваючи підвищені ризики, китайські банки істотно скоротили обсяг виданих Росії позик: з $18,06 млрд у 2015 році до $4,08 млрд у 2016-му.

З торгівлею Росія теж не знайшла порятунку в Китаї. Кремль намагалася домовитися про постачання в Китай російського продовольства, але Пекін не виявляє до цього інтересу. У свою чергу російські виробники нарікають на те, що завоювати новий і дуже конкурентний ринок, з безліччю “бар’єрів”, без підтримки держави дуже складно і на це потрібні роки.

Крім цього, на інтерес Китаю до Росії сильно впливає зростання видобутку нафти в США і “гальмування” китайської економіки. Сьогодні вже всім стало очевидно, що Росія не знаходиться в пріоритеті у Пекіна і мало що може запропонувати Піднебесній. Тим більше на тлі досить складних відносин Китаю з новою адміністрацією США, яка відкрито заявила про намір протистояти “китайській виробничій експансії”, що може сильно вдарити по економіці Китаю.

Втім, провал “розвороту Росії на Схід” не став сюрпризом для більшості фахівців, навіть російських, які ще в 2014-2015 роках пояснювали, що санкції США проти Росії створюють величезні ризики для китайських фінансових установ і говорити про реальні інвестиції чи кредитування не доводиться.

Зокрема, влітку 2015 року Костянтин Ремчуков заявив наступне:

«Коли ввели заборону для російських фінансових інститутів позичати гроші на світових ринках капіталу, то перша реакція у всіх була просто «Ха-ха». Ви знаєте, скільки грошей в Азії? – Пояснили нам всі люди. Знаємо, – сказали ми та поїхали дивитися, як люди будуть займати в Азії. Я пам’ятаю, я в ті місяці здійснив турне в Токіо, в Сінгапур, в Гонконг, Шанхай, Пекін. І з подивом виявив, що жодна російська велика державна компанія, державний банк і навіть приватні компанії, у яких були проблеми з боргами, не отримали ні копійки, ні під які гарантії. Приїхали – нуль центів нуль доларів. Ніхто не дав ні копійки нікому, тому що всі сказали «Ми вас дуже любимо, але американці, наші партнери, можуть піти далі і застосувати до нас механізм, який по-англійськи називається «full compliance», тобто повне слідування санкціям». Коли вони з’ясують, що якийсь підрозділ або якийсь акціонер якоїсь структури в порушення санкцій діє не так, як хочуть американці, то можуть послідувати санкції і для них. А оскільки бізнес для прагматичних китайців орієнтований на світові ринки і на ринок США, то ніхто не збирається порушувати санкції», – пояснив Костянтин Ремчуков.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.