Українські компанії знайдуть свої ніші на ринках ЄС: Делегат німецької економіки

Наприкінці літа, як очікується, розпочне роботу Німецько-українська торгово-промислова палата. Які завдання перед собою ставить ця організація в інтерв’ю DW розповів делегат німецької економіки Александер Маркус.

Верховна Рада днями ратифікувала міжурядову угоду про створення Німецько-української торгово-промислової палати. Цей документ у жовтні минулого року було підписано у Берліні у присутності канцлерки Анґели Меркель і прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Deutsche Welle: Сьогодні в Україні діє Делегація німецької економіки. Невдовзі їй на зміну прийде Німецько-українська торгово-промислова палата. Що зміниться?

Александр Маркус: Делегація – це представництво Німецької асоціації торгово-промислових палат. Ці делегації задумані як представництва у країнах, щодо яких вважається, що створювати членську організацію ще зарано. Але ми переконані, що настав час, щоб і німецькі, і українські компанії мали вплив на рішення, якої саме підтримки потребує зовнішньоекономічна діяльність двох країн. Тепер створені відповідні правові рамки.

Александр Маркус розповів DW про завдання Німецько-української торгово-промислової палати

Ми відкриті для всіх підприємств і з України, і з Німеччини. І навіть з інших країн, якщо вони задіяні у німецько-українській торгівлі. Є, приміром, компанії з японським, французьким чи індійським капіталом, які здійснюють управління своїми підприємствами в Україні через Німеччину. Типовий приклад – компанія SE Bordnetze. Це підприємство у Тернополі з японським капіталом, яке виробляє автодеталі. Але їхній офіс розташований у німецькому місті Вольфсбург, звідти здійснюється управління українським підприємством. Таким чином SE Bordnetze -потенційний член Німецько-української торгово-промислової палати.

Чим може бути цікаве членство у новоствореній палаті для українських фірм?

Ми допомагаємо українським фірмам виходити на ринок Європейського Союзу, насамперед на німецький ринок, і робитимемо це у майбутньому ще більш активно. У травні минулого року ми провели у Києві перший інформаційний захід, потім була ціла низка регіонів по всій Україні. Ми розповідали як вийти на ринки ЄС, зокрема до Німеччини. Наступний крок – поїздки делегацій українських компаній до Німеччини. Перша делегація у червні відвідає Мюнхен. Це нагода для нових ділових зв’язків.

Які українські компанії на даний момент найбільш активні у пошуку виходу на німецький ринок?

Це компанії легкої промисловості, виробники кормів і продуктів харчування. Тобто вся сфера швидко рухомих споживчих товарів. Із цієї сфери ми отримуємо найбільше запитів. Під час поїздки до Німеччини, як очікується, вони зможуть зав’язати ділові контакти. Однак доки це переросте у конкретні контракти, мине ще деякий час.

Українські компанії вже більше року мають преференції на європейському ринку. Чи можете Ви назвати компанії, які вже закріпилися на німецькому ринку за цей час?

Ми бачимо, що є зрушення. Днями я розмовляв з однією українською фірмою із сільськогосподарської сфери, яка заснувала фірму у Баварії. Але варто визнати: ці перші кроки мали бути значно раніше. Угода про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС не стала несподіванкою для бізнесу. Торгівельні преференції діють вже майже півтора року. Але лише після того, як закрився російський ринок, компанії почали активно шукати виходи на ринок ЄС. Утім, я впевнений, що крок за кроком українські компанії знайдуть свої ніші на цьому ринку.

Як довго може тривати шлях для тих компаній, які зараз лише проявляють інтерес?

Цей процес, як свідчить наш досвід, триває від року до двох і подекуди навіть трьох. Це залежить і від наявних ресурсів. Є багато паралелей із тим шляхом, який пройшли компанії з Чехії, Польщі чи країн Балтії, коли ці країни вступали в ЄС. Сьогодні, скажімо, вже не можна собі уявити європейський ринок без польських продуктів харчування. Але це був довгий і важкий шлях. На ньому можуть бути і поразки. Водночас у боротьбі за свою нішу на насиченому європейському ринку в українських компаній є суттєва перевага – низька собівартість виробництва.

Минулої осені у Берліні відбулася перша велика німецько-українська бізнес-конференція, яку відкрили канцлерка Меркель і прем’єр Яценюк. Чи Ви вже бачите, що цей великий форум приніс якісь плоди у вигляді нових інвестиційних проектів?

Ми бачимо з точки зору інвесторів проблему, про яку ми говорили і на тій конференції, говоримо на зустрічах з українськими посадовцями і сьогодні. Йдеться про валютне регулювання. Обмеження наразі подовжили до літа. Зокрема, отримані дивіденди заборонено переводити в іноземну валюту. Так само і кошти, виручені за продаж підприємства. Ці регуляторні заходи, безумовно, необхідні, аби зміцнити національну валюту. Стабільність національної валюти важлива і для іноземних інвесторів, аби планувати наперед. З іншого боку, не можна очікувати, що в країну прийдуть інвестори, якщо існують такі обмеження на валютні операції. Водночас німецькі фірми, які вже працюють в Україні, розширюють свою присутність – попри всі труднощі. Особливо це стосується компаній, які виробляють деталі для автомобілів.

Коли Ви сподіваєтеся на скасування названих валютних обмежень?

Що швидше, то краще. Треба врахувати також, що чим довше діятиме це обмеження, то більше дивідендів накопичуватиметься в гривні. Тим сильнішим буде тиск на національну валюту, коли обмеження знімуть і різко зросте попит на іноземну валюту. Треба крок за кроком виходити з цієї ситуації.

Як швидко Ви сподіваєтеся зняти цю проблему?

Це залежить від економічної ситуації. Якщо в економіці відновиться позитивна динаміка, прибутки компаній зростуть і збільшиться попит на валюту. Я сподіваюся, що до кінця року цих обмежень вже не буде. Адже саме наприкінці року компанії готують звіти і ухвалюють рішення про виплату дивідендів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.