Відповідь посольства України російському представнику у Великобританії

Як і у випадку з Будапештським Меморандумом, де Росія вдалася до вибіркового читання своїх зобов’язань утримуватися від погроз і застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності України, сьогодні ми бачимо такий самий підхід до тексту Мінських угод.

Ми готові надати нашим російським колегам, які знаходяться в Лондоні, узгоджений 12 лютого 2015 року документ під назвою «Комплекс заходів по реалізації Мінських угод». Там немає поручителів, спонсорів чи меценатів, але там стоять підписи учасників Тристоронньої контактної групи: посола Хайді Тальявіні, другого президента України Л. Кучми, посла Російської Федерації в Україні М. Зурабова, О. Захарченко і ​​І. Плотницького , все, крапка.

З іншого боку, в той час як ми не приховуємо наші внутрішні проблеми, досить кумедно виглядають історії про «відсутність свободи ЗМІ» та про «політичні вбивства в Україні» з вуст офіційного представника країни, яка перетворила порушення прав людини, обмеження свободи ЗМІ і політичні переслідування в повсякденну практику.

Щоб не бути голослівними, нагадаємо про наступне:

Human Rights Watch в останній своїй доповіді говорить, що Кремль зробив ще один крок назад шляхом посилення репресії проти громадянського суспільства, засобів масової інформації, а також утиском свободи в Інтернеті. Це було зроблено з метою контролювати будь-яку інформацію про події в Україні, в тому числі про російську окупацію Криму та її підтримку сепаратистів у східній частині України. Парламент прийняв такі закони і влада займається такою практикою, які все більше ізолюють країну і розпалюють небачену з радянських часів антизахідну істерію.

Amnesty International у доповідях за 2015-2016: «Свобода вираження поглядів та мирних зібрань (в Росії) як і раніше суворо обмежена».

«Репортери без кордонів» у світовому індексі свободи преси за 2015 рік: «У той час як провідні російські телеканали продовжують наповнювати глядачів пропагандою, українська криза призвела до збільшення тиску на незалежні російські засоби масової інформації, паралельно з драконівськими законами, блокуванням веб-сайтів, незалежні ЗМІ беруться під контроль, або припиняють існування».

Freedom House у доповіді «Свобода у світі», 2016 рік: «Уряд Росії послідовно скоротив простір для свободи зібрань. Надмірне застосування сили поліцією, регулярні арешти, суворі штрафи і тюремне ув’язнення за несанкціоновані акції протесту на фоні того, що прокремлівські сили можуть вільно виходити на демонстрації»

Ми могли б попросити наших російських колег поділитися своїм цінним і багатим досвідом для того, щоб покласти край практиці політичних вбивств в Україні, якби не одна обставина:

Росія могла б показати приклад швидкого розслідування вбивств таких журналістів, як Владислав Лістьєв (1995), Павло Хлєбніков (2004), Наталя Естемірова (2009), Ахмеднабі Ахмеданібєв (2013), Тимур Каушев (2014) і, звичайно, Ганна Політковська (2006).

Говорячи про необхідність покласти край політичним вбивствам, будь ласка, скажіть це родичам Бориса Нємцова або Олександра Литвиненка. Але вибачте. Сер Роберт Оуен вже достатньо сказав щодо останнього.

Слід також зауважити, що Росія повинна покласти край практиці захоплення політичних заручників. Всі ми пам’ятаємо відважних українських активістів в Криму Олега Сенцова, Олександра Кольченко, Ахтема Чийгоза і багатьох інших, а також Надію Савченко, яка зараз знаходиться на межі смерті в російській в’язниці.

Під кінець ми хотіли б подякувати прес-секретарю (російського посольства) за згадку твердої позиції Великобританії щодо російської агресії проти України. Ми дійсно цінуємо це. Але ми хочемо, щоб ви знали, що на відміну від Росії, яка вкладає мільярди доларів у свою брудну пропаганду в західних засобах масової інформації, ми не платимо за підтримку Заходу. Цивілізований світ не потребує наших хабарів, він просто підтримує нас. Тому що це не тільки про Україну. Йдеться про дотримання прав людини і цінностей, територіальної цілісності і суверенітету, міжнародних норм і принципів. Про те, що Росія показала зневагу до міжнародного права, коли анексувала Крим і розв’язала війну в східній Україні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.