Озброєна місія ОБСЄ: Захід – “за”, але віри в адекватність росіян практично немає

За словами високопоставленого співрозмовника в Міністерстві закордонних справ, міністру Павлу Климкіну вдалося переконати європейських колег у необхідності поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Як розповів один із співрозмовників в оточенні міністра, мова не йде про важку техніку, проте легка броньована техніка і стрілецька зброя – реальний варіант. “Штайнмайер на нашому боці в цьому питанні. Він розуміє, що без місії нічого не вийде. Та й в принципі йому росіяни не подобаються”, – іронізують в МЗС.

В рамках останньої зустрічі глав МЗС нормандської четвірки обговорювалося, серед іншого, створення зон безпеки на Донбасі в ключових напрямках: район Азовського моря, Дебальцеве, Донецький аеропорт і одна зона на Луганщині. Однак, за даними співрозмовників, Москві ці пропозиції нецікаві, тому що вони виключають можливість провокацій в майбутньому.

“Ми хочемо поліцейську місію ОБСЄ як на лінії розмежування, так і на українсько-російському кордоні на Донбасі. Техніку всю треба вивезти назад в Росію. Росіяни, звичайно, проти. Позиція американців і європейців: давайте зробимо чотири склади, де ця техніка буде під цілодобової збройним захистом ОБСЄ – у всякому разі до тих пір, поки ми не вирішимо, куди вся ця техніка вирушить”, – переказує суть бесіди один з українських високопоставлених чиновників.

Росіяни вимагають, щоб місія поширювалася тільки на ці склади і не виходила за їх межі. “Однак це не влаштовує Україну, адже немає ніяких гарантій, що росіяни заведуть на склади всю техніку”, – говорить співрозмовник.

У МЗС України відзначають, що збройна місія ОБСЄ, по дуже попереднім підрахункам, могла б скласти близько 5000 осіб. При цьому вона повинна бути мобільною, щоб мати можливість в будь-який момент припинити збройні провокації – як на виборах, так і після них. “Лавров виступив проти такої мобільності, зрозуміло”.

Так чи інакше, розгортання місії займе кілька місяців. Тому, кажуть представники української сторони, хоч офіційний Київ і готовий до виборів в цьому році – провести їх буде важко.

Ключова проблема – вимоги Москви. Українські сценарії заряджені на нейтралізацію загрози. Росія бажає залишити собі якомога більше можливостей влаштовувати збройні провокації. Через небажання Москви згортати бойові дії, переговори по збройної місії ОБСЄ в результаті зайшли в глухий кут.

Ключове питання: куди подіти бойову техніку, якщо її треба прибрати з території України – вивезти в Росію? Згода Москви означатиме офіційне визнання, що це її техніка. Росія на переговорах домагається іншого: заховати техніку на склади, домогтися виборів і особливого статусу для терористів, а потім – перейменувати “власників” техніки в “народну міліцію”. Такий розвиток подій з точки зору українських дипломатів позбавлений сенсу.

Що далі

У найближчій перспективі будь-який прогрес у рамках мінських угод може бути досягнутий, за оцінками високопоставлених співрозмовників, тільки в частині збройної місії ОБСЄ і тільки в результаті переговорів лідерів нормандського формату. “Ми чекаємо від Путіна сигнал про те, що він готовий говорити і вирішувати питання, а не займатися дурницями. Чесно кажучи, віри в адекватність цих людей практично немає”, – говорить один з учасників переговорів.

Єдиний варіант, який бачать в кабінетах української влади – міжнародне квазіерівництво нині окупованими районами Донбасу. Цьому сценарію приписують різні способи реалізації. Але всі вони впираються в небажання Москви покінчити з війною насправді.

Немає прогресу по виборам – ні прогресу по політикам для управління нині окупованими територіями Донбасу.

“Логіка Путіна-Суркова – в двох ключових напрямах. Перше: залишити окуповані райони Донбасу як російський протекторат, намагаючись далі інкорпорувати його в Україну. Друге: заморозити російсько-українську війну в Донбасі, перетворити її в заморожений конфлікт”, – пояснює один з українських представників, що контактує з росіянами.

Україні ці сценарії нецікаві. З іншого боку, влада продовжує спроби домогтися політичного прогресу у важливих для України темах. Поряд з продовженням санкцій, ще один напрямок – звільнення заручників. Путін, за словами українських переговірників, схиляється до помилування Надії Савченко. МЗС також домагається звільнення інших політичних в’язнів, багато з яких знаходяться в жахливому стані і можуть померти в катівнях російських в’язниць – і це не перебільшення.

Зараз у великій політичній грі проходить проміжний раунд. Якщо санкції в червні продовжать без ослаблення – це дасть Україні ще трохи часу для посилення, а фінансовий стан Росії наблизиться до катастрофи. До грудня Україна спробує зробити півкроку до виборів, які насправді повинні стати ще одним важелем тиску на Москву. Але і цей крок прив’язаний до поведінки Росії: припинили вогонь, звезти важку зброю на склади, погодитись на збройну місію ОБСЄ – тоді ось закон про вибори, який не запрацює, якщо ви не виведите війська і не віддасте кордон.

“Так чи інакше, або буде по-нашому, або не буде ніяк. Ми вже говорили про це. І не має значення, стосується це виборів або чого-небудь іншого в рамках мінських угод”, – говорить високопоставлений представник в українській владі.

Оригінал: ЛІГА.net

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.