Євген Марчук про “вибори” в ОРДіЛО та озброєну місію ОБСЕ

Представник української сторони в підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук розповів усі тонкощі “виборчого процесу” в ОРДЛО і збройної місії ОБСЄ, повідомляє “Главное”:

Ми пояснюємо і ставимо запитання на спільних засіданнях нашим колегам, в тому числі ОБСЄ: «Як ви собі уявляєте, що Київ проводить вибори на території, яку він не контролює»? Проводить вибори на території, формування якої воюють проти Києва, вбивають людей з Києва. Як це можна уявити такі вибори? Не кажучи вже про те, куди дінеться цих 36 тисяч збройних формувань, ці два корпуси, куди дінеться гігантська кількість зброї, яка там зараз розміщена.

А сам виборчий процес? Люди повинні нічого і нікого не боятися, мати правдиву інформацію. Може хтось це сьогодні забезпечити на тимчасово окупованих територіях? Ми вивчили, я маю на увазі Україна, я й особисто займався цим дуже фундаментально, нам допомогли міжнародні організації, фонди, як вирішувалися в світі конфлікти такого характеру. По-перше, схожих немає, бо там не було держави-агресора, але в принципі так, дійсно вибори.

Ми вивчили також, а які закономірності з виборами були пов`язані. Вони спостерігалися і на Балканах, і в Індонезії. Коли провести вибори досить близько в часі до бойових дій, коли в свідомості обох сторін — ненависть, коли нещодавно вбивали один одного, — можна дуже серйозно зашкодити. Це не моя думка, висновки крупних спеціалістів.

З іншого боку, як визначити цю дистанцію? Коли дистанція два — три роки, тоді вводяться інші компоненти: виключення мови ненависті, пошуки перехідних періодів, можливо створюється адміністрація перехідного періоду. Така поспішність нав`язування нам – українській стороні – проведення виборів дуже підігрівається Росією, що лягає на бачення багатьох західних лідерів, в тому числі, скажімо відверто, «нормандської четвірки».

Дійсно, вибори – це єдиний шлях врегулювання, але коли, за яких умов, які міжнародні спостереження? А головне — після виборів що? Вибори закінчились, гігантські склади зброї: під 700 танків, тисячі артилерії, важких озброєнь ще більше, вони чиї? Немає відповіді, ніхто не може дати відповідь, куди вони діваються.

Мовляв, ОБСЄ візьме їх під свій контроль. І що далі? Ясна річ, що лідери так званих «ДНР»/«ЛНР» не можуть погодитись на те, що це має забрати Україна. Якщо це на землі українській, а навіть сам Путін заявляє, що юрисдикція тимчасово окупованих територій – це українська територія. Зброя на українській території. Ми її заберемо? Ні. І мільйон інших питань.

У нас є мандат, затверджений 57 країнами-членами ОБСЄ. Другого мандату в нас немає. Що стосується поліцейської місії, ми знаємо, що про це заявив Президент України, міністр закордонних справ.

По-перше, немає поки що відповіді на найголовніше запитання з точки зору ухвалення рішення. Ухвалити рішення має ОБСЄ – 57 країн. Скільки осіб буде включати ця моніторингова місія, а одною тисячею не обійдешся. Який буде бюджет, а буде немаленький. Що значить «озброєна»?

В української сторони є своє бачення, але воно не співпадає з російським. Лавров мені сказав, що з пістолетами ми згодні, а українська сторона дивиться далі. Якщо зі зброєю, це для самозахисту. А коли їх обстрілюють з кулемета з відстані 1,5 км, що він з пістолетом зробить? Потрібні бронемашини, а бронемашина – це або транспортна, або з кулеметом.

Забезпечення безпеки під час виборів. Я ставлю питання, вони (озброєна місія ОБСЕ – ред) що будуть чергувати на виборчих дільницях? Люди зі зброєю, які чергують на виборчих ділянках, яка ж це свобода волевиявлення? І немає значення, хто зі зброєю. Почали битися хулігани, чи урну розбивають, вони що затримають цього чоловіка? І що далі зроблять? У них не має функцій правоохоронної діяльності. У них мають бути чітко виписаний статус. Добре, затримали, а передати кому? Міліції. А міліція чия?

Ця «братія» каже, якщо ми погодимося, то ми цих два армійських корпуси – 36 тисяч структурованих бойовиків, які навчені вбивати, – кажуть, ми їх вдягнемо у форму, вони будуть виконувати функції міліції. Тобто легітимізувати ці армійські корпуси, на що українська сторона не може піти.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.