Позов в ЄСПЛ по MH17 проти України. Що відбулося насправді?

6 серпня стало відомо, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) комунікував позов проти України, який подали чотири родича загиблих в катастрофі Boeing 777 на Донбасі 17 липня 2014 року. Однак у багатьох ЗМІ помилково назвали цей процес “початком розгляду позову”. Це не зовсім так, оскільки ЄСПЛ ще не прийняв позов до розгляду, ЄСПЛ лише почав процедуру комунікації.

1. Що означає комунікація позову в ЄСПЛ?

Комунікація не означає, що позов прийнятий до розгляду. Існує обов’язкова процедура – після подачі скарги йде процес комунікації. Це означає, що ЄСПЛ направляє в країну, проти якої ініційовано позов, запит щодо використаних або не використаних юридичних можливостях в цій країні. Справа в тому, що скарга може бути прийнята до Європейського суду з прав людини тільки в тому випадку, якщо позивачем пройдені дві інстанції в своїй країні. Позивач повинен програти справу в суді першої інстанції і потім програти справу в суді другої інстанції у своїй країні. Після цього Європейський суд може прийняти скаргу.

Однак всі ці родичи загиблих не зверталися до українських судів, і в їх скарзі зазначено, що в Україні немає надійної судової системи, і тому вони звертаються відразу в ЄСПЛ. У свою чергу ЄСПЛ зобов’язаний зробити запит в Україну щодо того, які процедури були проведені позивачем.

Ось це і є комунікація: пішов запит з ЄСПЛ і Україна на нього відповість, і тільки після цього Страсбурзький суд буде приймати рішення про прийнятність скарги, чи може він взагалі її розглядати.

2. Суть скарги.

У цій скарзі не йдеться про те, що “Україна збила МН17”, суть цієї скарги полягає в тому, що українська влада не закрила небо в тому коридорі, в якому був збитий МН17. Адвокат позивачів стверджує, що українська влада знала про наявність у російських терористів зброї, яка може збивати літаки на дуже великій висоті. В якості аргументів наводиться той факт, що за три дні до катастрофи рейса MH17 був збитий український транспортний літак Ан-26 на висоті 6 500 метрів. Це означало, на думку адвоката, що у бойовиків вже є більш потужна зброя, ніж ПЗРК. Українська влада нібито про це знала, але не вжила заходів для захисту цивільних рейсів.

Однак твердження адвоката не зовсім вірне, оскільки після того, як був збитий Ан-26, український уряд ухвалив рішення збільшити мінімально допустиму висоту польотів цивільної авіації з 6000 метрів до 9750 метрів. MH17 був збитий на висоті близько 10060 метрів.

3. Інші скарги в ЄСПЛ по МН17.

В ЄСПЛ лежить ще одна скарга вже від 33-х сімей загиблих в катастрофі рейсу МН17. Цей позов спрямований до Росії, до Володимира Путіна. І ця скарга ще не пройшла комунікацію.

4. Наслідки розгляду позовів по МН17 в ЄСПЛ.

Будь-який публічний розгляд катастрофи MH17 в міжнародних судах є важливим і позитивним процесом, оскільки такий розгляд передбачає доступ громадськості до величезної кількості даних і матеріалів, які будуть присутні в цих судах. Очевидно, що ЄСПЛ, як і будь-який інший міжнародний суд, буде дуже докладно розглядати цю справу і всі деталі будуть внесені у протоколи, які будуть знаходиться у відкритому доступі.

Використані матеріали. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.