Заява голови МЗС Франції щодо закону про вибори в ОРДіЛО та особливий статус – «зрада», чи «перемога»?

Багато емоцій викликала заява глави МЗС Франції Жан-Марка Еро про «необхідність після встановлення режиму припинення вогню прийняти Верховною Радою законопроекту про місцеві вибори і надання особливого статусу ОРДіЛО». Ми коротко прокоментуємо практичне значення цих слів та можливі наслідки для України в контексті «зрада»-«перемога»:

Режим припинення вогню

У тристоронній контактній групі ОБСЄ пропонує вважати «режимом припинення вогню» двомісячне затишшя – без смертей, снайперського вогню, застосування важкої техніки і мінометів. Тобто два місяці без жодного пострілу та жодного пораненого чи загиблого українця. Подивимося, як російські терористи будуть виконувати цю умову.

Закон про вибори та особливий статус ОРДіЛО

25 квітня 2016 року Голова комітету із закордонних справ німецького Бундестагу Норберт Ротген заявив, що Україні потрібно окремо розглядати питання прийняття закону про вибори на Донбасі і саме проведення цих виборів. Прийняття закону не означає проведення виборів, оскільки цей закон ще й описує умови, за яких взагалі можливе їх проведення.

Інша важлива цитата, тепер вже високопоставленого чиновника з АП: «Ми закладемо в закон про вибори цілу масу нюансів, які будуть прив’язані до конкретних мінських домовленостей – виведення військ, межа і все інше. Не виконується? Ну, тоді і закон не виконується».

Іншими словами, закон буде передбачати такі умови: наступ або використання важкої техніки – закон втрачає силу; спроба зриву виборів – закон втрачає силу; спроба фальсифікації виборів – закон втрачає силу і так далі. Крім того, ватажки терористів не мають права брати участь у місцевих виборах, оскільки вони не підпадають під амністію (дивись наступний пункт)

Так само і з «особливим статусом» – прийняття закону не означає його вступ у дію. Закон буде мати цілу купу передумов, які необхідно буде виконати, інакше закон втрачає силу.

Амністія

Нагадуємо, що амністія – це не «всім все пробачити», а це довгий і важкий юридичний процес (у Хорватії амністія відбувалася 11 років), який дозволяє визначити, хто має право на амністію, а хто – ні. Усі, хто скоював кримінальні злочини, тобто вбивав, катував, грабував, брав людей в заручники і т.д. не мають права на амністію.

Раніше повідомлялося, що в АП амністію планують проводити саме за сценарієм Хорватії. “Ключова позиція президента така – ніякої стовідсоткової одночасної амністії не буде. Кожна персоналія, кожен злочинець, кожна справа буде розглянута судом, і вже після розгляду судом буде прийнято рішення по кожній конкретній людині”, – сказав Кононенко.

“Захарченко не братиме участь у місцевих виборах. Його місце на лаві підсудних”, – заявив Луценко, наголосивши, що амністія стосуватиметься лише тих бойовиків, хто не запідозрений у вбивствах та катуваннях українських бійців і мирних громадян.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.